- небалакучий
- -а, -е.Який не любить багато розмовляти, неохоче вступає в розмову, не розмовляє в даний момент; мовчазний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
небалакучий
Смотреть что такое "небалакучий" в других словарях:
небалакучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
маломовний — а, е. Який не любить багато говорити; мовчазний, небалакучий … Український тлумачний словник
небалакливий — а, е. Те саме, що небалакучий … Український тлумачний словник
небалакучість — чості, ж. Абстр. ім. до небалакучий … Український тлумачний словник
неговіркий — а/, е/. Який не любить поговорити, неохочий до розмов (про вдачу, характер); небалакучий, мовчазний. || Який не бажає розмовляти в певний час, період, за певних обставин … Український тлумачний словник
мовчазний — I (який не полюбляє багато говорити, схильний мовчати), мовчазливий, маломовний, малоговіркий, неговіркий, небагатослівний, невелемовний, небалакучий, небалакливий, мовчкуватий, небалачкий Пор. безмовний II ▶ див. безмовний, тихий I, 2) … Словник синонімів української мови
неговіркий — (неохочий до розмов), небалакучий, мовчазний … Словник синонімів української мови
